Історія справи

Постанова ВАСУ від 16.02.2026 року у справі №640/31275/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 року

м. Київ

справа № 640/31275/21

адміністративне провадження № К/990/36621/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Тацій Л.В., Рибачука А.І., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року, ухвалене у складі судді Качанок О.М., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2025 року, ухвалену у складі колегії суддів: Черпака Ю.К., Файдюка В.В., Кобаля М.І., у справі за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради до ОСОБА_1 про припинення права на виконання будівельних робіт та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування припису,

УСТАНОВИВ:

ВСТУП

Під час касаційного розгляду цієї справи Верховному Суду належало оцінити доводи касаційної скарги, зокрема, про те, що виявлення недостовірних відомостей, наведених у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, які дають підстави вважати будівництво самочинним, можуть бути виявлені лише за результатом здійснених у встановленому законом порядку заходів державного архітектурно - будівельного контролю з оформленням відповідних розпорядчих документів, у яких буде зафіксована та відображена інформація про такі факти.

Скаржниця наполягала, що ці доводи відображають сформульовану у Верховному Суді правозастосовчу практику в подібних правовідносинах, яка, на її думку, не була врахована судами попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи по суті спору.

Проте, Верховний Суд нагадує, що виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у поданому повідомленні про початок виконання будівельних робіт / зареєстрованій декларації про готовність об`єкта до експлуатації недостовірних даних, які дають підстави вважати будівництво самочинним, може мати місце як у спосіб проведення заходів державного архітектурно-будівельного контролю і оформлення їх результатів (відповідні акти перевірок та/або розпорядчі чи інші документи, оформлені у межах таких контрольних заходів), так і шляхом виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації, які є очевидними.

Судовий порядок вирішення питання про припинення права на виконання будівельних робіт є гарантією дотримання прав та інтересів суб`єктів містобудування, адже під час судового розгляду саме позивач повинен довести обґрунтованість позову. Із запровадженням судового контролю за припиненням права на виконання будівельних робіт відпала необхідність встановлювати порушення містобудівельного законодавства саме за наслідками перевірки. Виявлення очевидних порушень є достатнім для звернення до суду і доведення їх в судовому порядку.

I. ІСТОРІЯ СПРАВИ

I.I Короткий зміст позовних вимог

1. У цій справі суди попередніх інстанцій розглядали два позови, а саме: первісний позов, який поданий до суду у жовтні 2021 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради до ОСОБА_1 , та зустрічний позов, поданий до суду 29 січня 2022 року ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради.

2. У первісному позові, поданому до суду Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (далі - також Департамент ДАБК, позивач за первісним позовом / відповідач за зустрічним позовом) до ОСОБА_1 (далі - також ОСОБА_1 , позивачка за зустрічним позовом / відповідачка за первісним позовом), позивач просив:

- припинити право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (ССІ): «Реконструкція приміщень житлового будинку» за адресою: АДРЕСА_1 від 30 червня 2021 року № КВ 051210624741 (далі - також спірне, оскаржене право на виконання будівельних робіт);

- скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта з незначними наслідками (ССІ): «Реконструкція приміщень житлового будинку» за адресою: АДРЕСА_1 від 02 вересня 2021 року № КВ 101210819948, замовник будівництва - ОСОБА_1 (далі - також спірна, оскаржена декларація).

3. У зустрічному позові, поданому ОСОБА_1 до Департаменту ДАБК, позивачка просила:

- визнати протиправними дії Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради щодо проведення повторної позапланової перевірки з 18 листопада 2021 року по 01 грудня 2021 року щодо об`єкта будівництва «Реконструкція приміщень житлового будинку» за адресою: АДРЕСА_1 » (далі - також спірні дії щодо проведення перевірки, спірна перевірка, спірний об`єкт будівництва);

- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 01 грудня 2021 року щодо об`єкта будівництва «Реконструкція приміщень житлового будинку» за адресою: АДРЕСА_1 » (далі - також спірний, оскаржений припис).

4. На обґрунтування первісного позову Департамент ДАБК покликався на те, що у спірних правовідносинах позивачка здійснювала будівельні роботи щодо об`єкта, який у встановленому порядку не був введений в експлуатацію, і щодо якого відсутні відомості про зареєстровані речові права за замовником будівництва, без отримання вихідних даних на проєктування такого об`єкта та розробленої і затвердженої у відповідності з вимогами законодавства проєктної документації на такий об`єкт.

5. Наведене, на думку Департаменту ДАБК, свідчить про самочинний характер будівництва, що є достатньою правовою підставою для припинення права на нього в судовому порядку за позовом органу державного архітектурно - будівельного контролю.

6. Послуговуючись аналогічними підставами, Департамент ДАБК висловлював позицію про незаконність зареєстрованої щодо спірного об`єкта будівництва декларації про введення його до експлуатації, оскільки він є результатом самочинного будівництва.

7. У зустрічному позові ОСОБА_1 , наводячи доводи стосовно відсутності у Департаменту ДАБК правових підстав для проведення спірної перевірки та недотримання відповідачем визначеної законом процедури її проведення, наголошувала на протиправності дій щодо здійснення зазначеного заходу державного архітектурно - будівельного контролю, а тому вказувала на відсутність у цьому випадку його правових наслідків, зокрема, у вигляді оскарженого припису, який, у зв`язку з цим, також є протиправним і підлягає скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

8. Луганський окружний адміністративний суд рішенням від 23 квітня 2025 року, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2025 року, первісний позов задовольнив частково, а саме: скасував реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція приміщень житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 » від 02 вересня 2021 року № КВ 101210819948, замовник будівництва - ОСОБА_1 . В решті вимог за первісним позовом суд відмовив.

9. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Департаменту ДАБК відмовлено повністю.

10. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що вимога про припинення права на виконання будівельних робіт є безпідставною, оскільки відповідні роботи за повідомленням від 30 червня 2021 року № КВ051210624741 були завершені, а декларація про готовність до експлуатації вже зареєстрована 02 вересня 2021 року.

11. У зв`язку з наведеним суди виснували, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт вичерпало свою дію, а права на виконання зазначених робіт як таке більше не існує.

12. Поряд із цим, суди попередніх інстанцій погодились з доводами Департаменту ДАБК про наявність підстав для скасування реєстрації спірної декларації про готовність об`єкта до експлуатації, оскільки за результатами проведеної у спірних правовідносинах перевірки підтверджене наведення замовником недостовірних даних у такій декларації, а саме: ненадання документів, які підтверджують право власності/користування об`єктом нерухомого майна, відсутність технічного паспорта, проєктної документації, наказів, договорів, сертифікатів відповідальних осіб, а також результатів обстеження технічного стану конструкцій.

13. Суди обох інстанцій визнали ці порушення у сукупності такими, що свідчать про невідповідність інформації, зазначеної у декларації, фактичним обставинам та є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

14. У оскаржених судових рішеннях відхилені доводи ОСОБА_1 про неправомірність дій Департаменту ДАБК щодо проведення позапланової перевірки, оскільки така перевірка була призначена у межах повноважень зазначеного органу, з дотриманням передбаченої законом процедури, а предмет перевірки не дублював попередню перевірку, позаяк стосувався достовірності інших відомостей: не з повідомлення, а з декларації.

15. З урахуванням наведеного, суди задовольнили первісний позов лише в частині скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації та повністю відмовили у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 щодо визнання дій Департаменту ДАБК протиправними та скасування спірного припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

I.III Короткий зміст вимог касаційної скарги

16. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями в частині задоволених вимог за первісним позовом, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове судове про відмову в задоволенні зазначених позовних вимог Департаменту ДАБК.

II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Як можна стверджувати виходячи зі змісту оскаржених судових рішень, суди попередніх інстанцій з`ясували такі обставини справи.

18. 30 червня 2021 року Департамент ДАБК зареєстрував повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) № КВ051210624741 «Реконструкція приміщень житлового будинку» за адресою: АДРЕСА_1 . Замовником вказаного будівництва є ОСОБА_1 .

19. У зазначеному повідомленні про початок виконання будівельних робіт замовник навела відомості, що, зокрема: проєктна документація розроблена Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектна майстерня «Архітектор» під керівництвом головного архітектора проєкту ОСОБА_2 (серія та номер кваліфікаційного сертифіката АА № 001709) та затверджена замовником - листом ОСОБА_1 б/н від 18 червня 2021 року; загальна площа об`єкта відповідно до проєктної документації - 488,0 кв.м., житлова площа - 292, 5 кв.м., кількість житлових кімнат - 10 шт., поверховість - 2 + мансарда; містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не отримувались згідно наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2017 року № 289, пункт 25 Переліку об`єктів будівництва, для проєктування яких містобудівні умови та обмеження не додаються; земельна ділянка використовується для будівництва на підставі частини четвертої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

20. Надалі, 02 вересня 2021 року, Департамент ДАБК зареєстрував декларацію ОСОБА_1 про готовність об`єкта до експлуатації з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція приміщень житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 » за № КВ101210819948, подану 18 серпня 2021 року.

21. У зазначеній декларації містяться такі основні відомості: проєктна документація розроблена Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектна майстерня «Архітектор» під керівництвом головного архітектора проєкту ОСОБА_2 (кваліфікаційний сертифікат серії АА № 001709) та затверджена замовником 18 червня 2021 року; загальна площа об`єкта відповідно до проєктної документації становить 488,0 кв.м, у тому числі житлова площа - 292,5 кв.м, кількість житлових кімнат - 10, поверховість - 2 поверхи та мансарда. Об`єкт класифіковано як житловий будинок із реконструкцією без зміни зовнішніх геометричних розмірів його фундаменту у плані. За результатами технічної інвентаризації встановлено: несучі конструкції - залізобетон, огороджувальні - цегла, фасади - штукатурені. Передбачено холодне та гаряче водопостачання, централізоване водовідведення. Інженерні системи опалення, ліфти та сміттєпроводи відсутні. Реконструйоване приміщення містить одну квартиру з восьми кімнат загальною площею 488,0 кв.м (житлова - 292,5 кв.м), об`єкт не містить нежитлових приміщень та місць зберігання автомобілів. Кошторисна вартість становить 195 тис. грн, у тому числі витрати на будівельні роботи - 195 тис. грн. Згідно з поданими даними, пайова участь не сплачувалась на підставі положень пункту 13 розділу I Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» № 132-IX від 20 вересня 2019 року. Технічний нагляд за виконанням будівельних робіт здійснював ОСОБА_3 (серія сертифіката АГ № 006340), на підставі договору № 22/06/Т від 18 червня 2021 року. Роботи виконувались господарським способом без залучення підрядників.

22. При цьому, в пункті про документ, що посвідчує право на земельну ділянку, будь-які відомості відсутні.

23. Відповідно до наказу Департаменту ДАБК від 28 серпня 2021 року № 943, у зв`язку з необхідністю проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), від 30 червня 2021 року № КВ051210624741, визначено: здійснити проведення позапланової перевірки ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ); Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектна майстерня «Архітектор» (ідентифікаційний код юридичної особи 13393120, квартал Димитрова, будинок 33, квартира 1, місто Луганськ, Луганська область, 91031): особа, відповідальна за проведення авторського нагляду: ОСОБА_2 (серія та номер кваліфікаційного сертифіката АА № 001709); особа, відповідальна за проведення технічного нагляду: ОСОБА_3 (серія та номер кваліфікаційного сертифіката АТ № 006340) на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єкті будівництва: «Реконструкція приміщень житлового будинку» за адресою: АДРЕСА_1 .

24. На підставі наведеного наказу було оформлено направлення для проведення позапланового заходу від 28 серпня 2021 року № б/н, строк дії направлення з 28 серпня 2021 року до 09 вересня 2021 року.

25. Під час виїзду на місце посадової особи Департаменту ДАБК з метою проведення перевірки, доступ до об`єкта будівництва був відсутній, відповідальні особи відсутні, що унеможливило проведення перевірки. При цьому, здійснено фотофіксацію об`єкта будівництва.

26. У зв`язку з наведеним Департамент направив лист від 01 вересня 2021 року № 073-7052, в якому повідомив, що Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проводить перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті будівництва «Реконструкція приміщень житлового будинку» за адресою: АДРЕСА_1 ».

27. Цим листом Департамент ДАБК запропонував ОСОБА_1 чи уповноваженій нею особі прибути 07 вересня 2021 року о 10 год. 50 хв. за адресою: вулиця Хрещатик, 32-А, 2-й поверх, кабінет № 220, місто Київ, та надати наступні документи: документ, що посвідчує особу (паспорт) або довіреність на ім`я уповноваженої особи, документ, що засвідчує право власності (користування) земельною ділянкою, реєстраційний номер облікової картки платника податків, правовстановлюючі документи на об`єкт нерухомого майна, технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна, вихідні дані на проєктування (завдання на проєктування, технічні умови, погодження) (за наявності), проєктну документацію розроблену та затверджену у встановленому порядку, наказ про затвердження проєктної документації, договір, укладений з проєктною організацією, договір, укладений з підрядною організацією, договір, укладений на здійснення авторського нагляду, договір, укладений на здійснення технічного нагляду, виконавчу документацію згідно ДБН А.3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва», результати обстеження технічного стану конструкцій та висновок щодо можливості реконструкції або капітального ремонту.

28. У визначену в листі дату та час замовник до Департаменту не прибула й необхідних для проведення перевірки документів не надала.

29. Листом від 31 серпня 2021 року № 073-7583 Департамент ДАБК звернувся до Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» з проханням надати усі наявні креслення з експлікацією площ приміщень житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

30. Відповідно до листа Комунального підприємства «Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 06 вересня 2021 року № 062/14-11469 (И-2021) за адресою: АДРЕСА_1, інвентаризаційна справа в сховищі відсутня, оскільки інвентаризація за цією адресою не замовлялась і не проводилась.

31. 09 вересня 2021 року посадовою особою Департаменту ДАБК сформовано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за параметрами запиту «права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження» за адресою: АДРЕСА_1, за змістом якої відомості щодо об`єктів нерухомого майна за вказаною адресою відсутні.

32. Також судом встановлено, що відповідно до наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 12 листопада 2021 року № 1244, у зв`язку з необхідністю проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність до експлуатації об`єкта з незначними наслідками (СС1) від 02 вересня 2021 року № КВ101210819948, визначено здійснити проведення позапланової перевірки: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ); Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектна майстерня «Архітектор» (ідентифікаційний код юридичної особи 13393120, квартал Димитрова, 33, квартира 1, місто Луганськ, Луганська область, 91031); особа, відповідальна за проведення авторського нагляду: ОСОБА_2 (серія та номер кваліфікаційного сертифіката АА № 001709); особа, відповідальна за проведення технічного нагляду: ОСОБА_3 (серія та номер кваліфікаційного сертифіката АТ № 006340) на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єкті будівництва: «Реконструкція приміщень житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 ».

33. На підставі наказу було оформлено направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 17 листопада 2021 року б/н, строк дії направлення з 18 листопада 2021 року до 01 грудня 2021 року.

34. За результатами перевірки складено акт від 01 грудня 2021 року б/н (далі - Акт).

35. У розділі VIII «ОПИС виявлених порушень вимог законодавства» акту зазначено, що за результатами проведення державного нагляду (контролю) встановлено наявність порушень законодавства, а саме: пункту 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, - з метою перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність до експлуатації об`єкта з незначними наслідками (СС1) від 02 вересня 2021 року № КВ101210819948 на об`єкт: «Реконструкція приміщень будинку за адресою: АДРЕСА_1», на вимогу посадової особи Департаменту ДАБК представником замовника будівництва ОСОБА_1 - адвокатом Коломійцем Віталієм Анатолійовичем (ордер на наданий правничої (правової) допомоги від 29 листопада 2021 року, серія АА № 1104155) не надано:

- документи, які підтверджують право власності/користування на об`єкт нерухомого майна:

- технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

- вихідні дані для проєктування згідно ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»;

- розрахунок класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва;

- проєктну документацію, розроблену та затверджену в установленому законодавством порядку;

- наказ про затвердження проєктної документації;

- накази про призначення осіб, відповідальних за здійснення авторського, технічного наглядів;

- сертифікати відповідальних осіб за здійснення авторського та наглядів;

- договори, укладені на розроблення проєктної документації на здійснення авторського та технічного наглядів;

- документи згідно з пунктом 4.8 ДБН А.3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва»;

- результати обстеження технічного стану конструкцій та висновок щодо можливості реконструкції або капітального ремонту.

36. Також в акті міститься відмітка про те, що представник ОСОБА_1 - адвокат Коломієць Віталій Анатолійович від підписання акта відмовився.

37. На підставі викладеного Департамент ДАБК виніс припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 01 грудня 2021 року з вимогою у термін до 15 грудня 2021 року усунути виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

38. У приписі міститься відмітка про відмову від його отримання. Припис та акт були надіслані ОСОБА_1 листом Департаменту від 01 грудня 2021 року № 073-10269.

39. Вважаючи здійснене позивачкою будівництво самочинним, Департамент ДАБК звернувся до ОСОБА_1 з позовом про припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, та скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а ОСОБА_1 , стверджуючи про безпідставність та протиправність проведення Департаментом ДАБК позапланової перевірки і, як наслідок, протиправності складеного за її результатами припису, звернулась із зустрічним позовом про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення такого заходу контролю та про визнання протиправним та скасування виданого ним припису.

III. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

40. Касаційне провадження у цій справі відкрите на підставі пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та доводів касаційної скарги про те, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржених судових рішеннях застосували норми права без врахування правових позицій Верховного Суду, викладених у подібних, на думку скаржника, правовідносинах в постановах від 27 червня 2023 року у справі № 320/9108/21, від 29 березня 2023 року у справі № 640/1990/22 та від 24 жовтня 2022 року у справі № 640/22599/19.

41. Неврахування судами першої та апеляційної інстанцій висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 27 червня 2023 року у справі № 320/9108/21, скаржник обґрунтовує таким.

42. Зокрема, зазначає, що у вказаній постанові Верховний Суд дійшов висновку про те, що достовірність даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а також перевірка наявності чи відсутності факту самочинного будівництва об`єкта органи державного архітектурно-будівельного контролю встановлюють саме під час проведення перевірки

43. У цій же постанові зауважено, що отримання від органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформації та документів з її оцінкою органом контролю є правом контролюючого органу, яке реалізується ним саме для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, однак за своїми правовими наслідками не є їм тотожною. Такої інформації може бути достатньо для певних рішень органу контролю лише у випадках очевидних порушень, встановлених фактів іншими органами контролю.

44. Проте, як вважає скаржник, отримана Департаментом ДАБК інформація з відповідних державних реєстрів та від Комунального підприємства «Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» не є результатом встановлення певних фактів іншими контролюючими органами, не містить відомостей про очевидні порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності та не доводить того, що в зареєстрованій у спірних правовідносинах декларації замовник навела недостовірні дані, які б беззаперечно свідчили про самочинність здійсненого нею будівництва.

45. Щодо неврахування судами попередніх інстанцій правових позицій Верховного Суду, викладених у постанові від 29 березня 2023 року у справі № 640/1990/22, скаржник покликається на такі аргументи.

46. Так, підкреслює, що згідно з зазначеною постановою Верховного Суду виключною підставою для звернення з позовом до суду про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про введення об`єкта до експлуатації є встановлений факт здійснення самочинного будівництва.

47. Відзначає, що у вказаній постанові Верховний Суд чітко визначив ознаки самочинного будівництва, якими, зокрема, є: 1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що не відведена для цієї мети; 2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проєкту або будівельного паспорту; 4) скасовано містобудівні умови та обмеження.

48. При цьому, за наведеною судовою практикою Верховного Суду, виявлені недостовірні дані, зазначені у повідомленнях про початок виконання будівельних робіт або у декларації про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, повинні відповідати одній із вказаних вище умов, які дають підстави вважити об`єкт самочинним будівництвом. Наявність даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларації, однак може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого характеру.

49. Покликаючись на таке правозастосування Верховного Суду та фактичні обставини цієї справи, скаржник наполягає, що в цьому випадку позивач за первісним позовом не довів наявності фактичних підстав, які б засвідчували здійснення замовницею самочинного будівництва, а отже не довів виникнення у нього права на звернення до суду з таким позовом, який ним було подано у справі, яка розглядається.

50. Також стверджує, що суди попередніх інстанцій проігнорували висновки Верховного суду щодо застосування норм права, викладені у постанові від 24 жовтня 2022 року у справі №640/22599/19, які полягають в наступному: після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання. При цьому, після реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, у разі наявності всіх визначених законом підстав вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до частини першої статті 376 Цивільного кодексу України, Департамент ДАБК зобов`язаний звернутися з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта (об`єктів) у порядку, встановленому законом. Тобто ефективним способом захисту за таких обставин є знесення самочинного будівництва за рішенням суду у разі, якщо Департаментом ДАБК буде доведено, що об`єкт має ознаки самочинного будівництва.

51. У зв`язку із зазначеним та у світлі обставин цієї справи, відповідачка за первісним позовом вважає, що Департамент ДАБК, установивши самочинність здійсненого у спірних правовідносинах будівництва, мав право звернутись із позовом про знесення такого будівництва, а не з таким позовом, який він подав у справі, що розглядається.

52. Департамент ДАБК такі доводи касаційної скарги заперечує й у відзиві на неї наводить аргументи про те, що реконструкція, а саме такий вид будівництва зазначений замовницею у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, передбачає перебудову введених в експлуатацію в установленому законом порядку об`єктів будівництва із повним або частковим збереженням існуючих несучих і огороджувальних елементів та призупиненням експлуатації об`єкта в цілому або його частин під час виконання таких робіт.

53. Проте, за доводами Департаменту ДАБК, суди попередніх інстанцій на підставі наявних у справі доказів обґрунтовано установили, що будівля, яка була вказана у поданому ОСОБА_1 повідомленні про початок виконання будівельних робіт та в спірній декларації, не була введена в експлуатацію, у зв`язку з чим замовниця будівництва не мала права затверджувати проєктну документацію стосовно такого об`єкту, оскільки остання розроблена з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

54. Департамент ДАБК виокремлює, що відсутність затвердженої у відповідності з вимогами законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил проєктної документації на об`єкт будівництва, є нормативно визначеною та підтвердженою практикою Верховного Суду ознакою самочинного будівництва, а тому надавало право на звернення до суду з цим позовом в порядку реалізації повноважень органу державного архітектурно - будівельного контролю, передбачених статтею 391 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

55. У відзиві на касаційну скаргу також підкреслюється, що ОСОБА_1 не спростувала з`ясовані судами попередніх інстанцій обставини та висновки стосовно правомірності проведеної у спірних правовідносинах позапланової перевірки об`єкта будівництва, а покликання скаржниці на наявність декларації від 12 вересня 2011 року є неспроможним, позаяк жодним чином не підтверджує введення в експлуатацію саме того об`єкта, про який нею як замовником будівництва зазначено у спірний декларації.

56. Окрему увагу Департамент ДАБК звертає на аргументи касаційної скарги, які також озвучувались й у судах попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи, про те, що станом на 2011 рік житловий будинок, стосовно реконструкції якого у спірних правовідносинах були зареєстровані повідомлення та декларація, не був збудований повністю, а стан будівництва становив лише фундамент і цокольний поверх.

57. Крім того, позивач за первісним позовом звертає увагу на не спростовані скаржницею та підтверджені під час розгляду цієї справи обставини про відсутність інформації щодо зареєстрованого у встановленому законом порядку права власності на об`єкт, прийнятий, за твердженнями ОСОБА_1 , у 2011 році в експлуатацію, щодо якого у спірних відносинах здійснювалась реконструкція.

58. За наведеного, Департамент ДАБК вважає, що у цій справі повністю доведений факт наведення замовницею недостовірних даних у повідомленні та декларації, які дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом. При цьому відзначає, що на спростування таких обставин, як зазначено в оскаржених судових рішеннях, відповідачкою за первісним позовом не подано жодного належного доказу, який би підтверджував як достовірність наведених нею у декларації відомостей, так і те, що здійснене у спірних відносинах будівництво не є самочинним.

59. Ураховуючи усе зазначене, Департамент ДАБК у відзиві на касаційну скаргу просить Верховний Суд залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін в частині задоволених вимог за первісним позовом.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

60. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності», який відповідно до преамбули до нього спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

61. Відповідно до визначення термінів, які вживаються у зазначеному Законі та наведені у його статті 1, будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва (пункт 1 частини першої вказаної статті).

62. Проєктна документація, за визначенням пункту 11 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва.

63. Частина перша статті 2 цього ж Закону визначає, що планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проєктної документації, будівництво об`єктів; здійснення контролю у сфері містобудування (пункти 7, 13).

64. Об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури. Суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи (абзац перший частини першої, частина друга статті 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

65. За приписами частини першої, другої та п`ятої статті 26 вказаного Закону забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проєктування і будівництва об`єктів.

Проєктування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проєктувальником вихідних даних;

2) розроблення проєктної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проєктної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

4-1) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

66. Основними складовими вихідних даних, відповідно до пунктів 1-3 частини першої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проєктування.

67. Перелік об`єктів будівництва, для проєктування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Такі приписи містить абзац сьомий частини третьої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до якого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2017 року № 289, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 листопада 2017 року за № 1437/31305, затверджений Перелік об`єктів будівництва, для проєктування яких містобудівні умови та обмеження не надаються.

68. Пунктом 25 зазначеного Переліку передбачена реконструкція житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення, розміщення в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення.

69. Проєктна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником (частина перша статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

70. На виконання цієї статті наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 травня 2011 року № 45 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23 березня 2012 року № 122; зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 червня 2011 року за № 651/19389) затверджений Порядок розроблення проєктної документації на будівництво об`єктів.

71. Терміни «будівництво» та «об`єкт будівництва» згідно з пунктом 1 зазначеного Порядку вживаються у такому значенні:

будівництво - нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, реставрація та капітальний ремонт об`єктів будівництва;

об`єкт будівництва - будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та/або частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури;

72. Згідно з положеннями пункту 3, абзаців першого пункту 4, пункту 8, абзацу першого пункту 9, абзацу першого підпункту 15.5 пункту 15 Порядку розроблення проєктної документації на будівництво об`єктів для забезпечення проєктування об`єкта будівництва замовник повинен надати генпроєктувальнику (проєктувальнику) вихідні дані на проєктування.

Основними складовими вихідних даних є, зокрема, містобудівні умови та обмеження.

Назва об`єкта будівництва за проєктною документацією має відповідати завданню на проєктування, не змінюватися на всіх стадіях проєктування та відображати вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація, капітальний ремонт) та його місце розташування.

Проєктна документація на будівництво об`єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проєктування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, зокрема Мінімальних вимог з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 23 червня 2017 року № 1050, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2017 року за № 1111/30979, державних стандартів і правил, у тому числі вимог нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (вимоги щодо створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення зазначаються в проєктній документації окремим розділом).

Проєктна документація на об`єкт будівництва має бути розроблена з урахуванням будівельних норм та стандартів, чинних на дату передання її замовнику.

73. За правилами пункту першого частини першої, частин другої, четвертої та сьомої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України

Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

74. Відповідно до частин першої, другої, пункту 3 частини сьомої, частини восьмої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: на підставі судового рішення, що набрало законної сили.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

75. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів регламентоване нормами статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», згідно з частинами першою, п`ятою, абзацом першим частини дев`ятої та частиною десятою якої прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

76. У разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проєкту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Замовник будівництва після припинення права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, або скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації може повторно надіслати повідомлення або подати декларацію згідно з вимогами, встановленими законодавством.

Ці норми закріплені в частинах другій та тертій статті 391 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

V.I Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

77. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

78. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

79. Перевіряючи у межах повноважень, встановлених процесуальним законом, та доводів касаційної скарги, які зумовили відкриття касаційного провадження у справі, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд виходить з такого.

80. У постанові Верховного Суду від 27 червня 2023 року у справі № 320/9108/21, на яку в обґрунтуванні підстав касаційного оскарження здійснюється покликання у скарзі, наведений висновок про те, що з огляду на зміст статей 39-1 та 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» органи державного архітектурно-будівельного контролю саме під час перевірки встановлюють достовірність даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та перевіряють наявність або відсутність факту самочинного будівництва об`єкта.

81. Суд у зазначеній постанові не ототожнював за правовими наслідками, передбачене пунктом 7 частини третьої статті 41 вказаного Закону право органу контролю на отримання від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документів з її оцінкою органом контролю, оскільки за змістом цієї норми інформація отримується саме для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

82. Проте, виокремив, що за сталою судовою практикою такої інформації достатньо для прийняття рішень органу контролю лише у випадках очевидних порушень.

83. У справі, яка розглядається, Департамент ДАБК, подаючи до суду позовну заяву, покликався, окрім іншого, на інформацію, отриману з метою здійснення заходів державного архітектурно - будівельного контролю з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за адресою, вказаною замовницею у спірній декларації, відповідно до якої відомості щодо об`єктів нерухомого майна за такою адресою відсутні.

84. Співставивши зазначену, а також іншу, отриману в порядку реалізації передбачених законом повноважень, інформацію, з відомостями, наведеними відповідачкою за первісним позовом у спірній декларації, Департамент ДАБК з`ясував, що вказаний замовницею у такій декларації об`єкт загальною площею 488 кв. м. у встановленому законом порядку в експлуатацію не приймався, у зв`язку з чим його реконструкція у розумінні пункту 3.21 чинних на той час ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проєктної документації на будівництво» здійснюватися не могла, позаяк такий вид будівництва передбачає перебудову виключно введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва.

85. У зв`язку з цим Департамент ДАБК обґрунтовано вважав, що ОСОБА_1 вказала у поданій нею як замовницею декларації недостовірні відомості про те, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не повинні отримуватись на підставі пункту 25 Переліку об`єктів будівництва, для проєктування яких містобудівні умови та обмеження не додаються, який стосується реконструкції житлових та нежитлових приміщень (а не об`єктів будівництва у цілому) без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення, розміщення в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення.

86. З цих підстав позивач за первісним позовом стверджував, що ОСОБА_1 навела у спірній декларації недостовірні дані й стосовно наявності щодо зазначеного у такій декларації об`єкта розробленої з урахуванням вихідних даних і затвердженої у відповідності з вимогами законодавства проєктної документації.

87. Такі аргументи Департаменту ДАБК узгоджуються з положеннями законодавства, а саме з приписами пункту 3, 4 та абзацу першого пункту 9 Порядку розроблення проєктної документації на будівництво об`єктів, згідно з якими для забезпечення проєктування об`єкта будівництва замовник повинен надати генпроєктувальнику (проєктувальнику) вихідні дані на проєктування, зокрема, містобудівні умови та обмеження, з урахуванням яких розробляється проєктна документація на будівництво об`єктів.

88. Окрім цього, позивач за первісним позовом слушно звертав увагу на невідповідність зазначеної у спірній декларації проєктної документації на вказаний замовницею об`єкт будівництва вимогам пункту 3.21 чинних на той час ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проєктної документації на будівництво», оскільки у спірних відносинах мало місце виконання іншого виду будівельних робіт, аніж реконструкція вже введеного у встановленому законом порядку об`єкта будівництва.

89. За змістом норм частини другої статті 391 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у редакції, чинній станом на момент подання до суду первісного позову у справі, що розглядається, виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених, у тому числі, в зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований без належно затвердженого проєкту, зумовлює виникнення у зазначеного органу контролю права на звернення до суду з позовом про скасування реєстрації такої декларації.

90. Подібний за змістом висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах Верховний Суд виклав у постанові від 20 січня 2025 року у справі № 520/7198/22, у якій, з-поміж іншого, також відзначив, що після внесення до статті 391 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» змін відповідно до Закону України № 199-IX від 17 жовтня 2019 року, які набрали чинності з 01 червня 2020 року, скасування реєстрації декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, здійснюється у судовому порядку за позовом відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

91. В цій же постанові Верховний Суд підкреслив, що стаття 391 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції Закону № 199-IX від 17 жовтня 2019 року), якою регламентовано повноваження органу державного архітектурно-будівельного контролю на звернення до суду з цим позовом, не визначає і не встановлює способу виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

92. За позицією Суду, виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних може мати місце як у спосіб проведення заходів державного архітектурно-будівельного контролю і оформлення їх результатів (відповідні акти перевірок та/або розпорядчі чи інші документи, оформлені у межах таких контрольних заходів), так і шляхом виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації, які є очевидними.

93. У постанові Верховного Суду від 20 січня 2025 року у справі № 520/7198/22 акцентована увага й на тому, що судовий порядок вирішення питання про припинення права на виконання будівельних робіт є гарантією дотримання прав та інтересів суб`єктів містобудування, адже під час судового розгляду саме позивач повинен довести обґрунтованість позову. Із запровадженням судового контролю за припиненням права на виконання будівельних робіт відпала необхідність встановлювати порушення містобудівельного законодавства саме за наслідками перевірки. Виявлення очевидних порушень є достатнім для звернення до суду і доведення їх в судовому порядку.

94. Розглядаючи зазначену справу в касаційному порядку, Верховний Суд врахував, що зверненню до суду з позовом у тому випадку передувало отримання органом державного архітектурно - будівельного контролю інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна стосовно об`єкту нерухомого майна, зазначеному у повідомленні про початок виконання будівельних робіт з його реконструкції, та співставлення отриманої інформації з відомостями, вказаними у такому повідомленні, в результаті чого виявлено збільшення площі об`єкта за рахунок прибудови й у зв`язку з цим вказано на безпідставність зазначення у повідомлення даних про відсутність необхідності отримання містобудівних умов та обмежень забудови зомельної ділянки та не наведення даних стосовно правовстановлюючих документів на неї.

95. Покликаючись на вказані обставини, орган державного архітектурно - будівельного контролю вважав, що в повідомленні замовником зазначені недостовірні дані, які дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом.

96. Суд першої інстанції з такими доводами позову погодився й визнав за позивачем - органом державного архітектурно - будівельного контролю право на звернення до суду з позовом про припинення права на виконання будівельних робіт з реконструкції, набутого на підставі вищенаведеного повідомлення.

97. Верховний Суд констатував обґрунтованість такого висновку суду першої інстанції й додатково зазначив, що у цьому випадку (за таких обставин справи) проведення заходів державного архітектурно-будівельного контролю і оформлення їх результатів не є передумовою для звернення до суду, оскільки недостовірність даних є очевидною, що є підставою для позову про припинення в судовому порядку права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого ним повідомлення відповідно до частини другої статті 391 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

98. Схожі обставини суди попередніх інстанцій з`ясували й у справі, яка розглядається, що дає підстави стверджувати про подібність правовідносин у вказаних судових провадженнях.

99. До того ж, вказані на обґрунтування поданого у цій справі позову Департаменту ДАБК обставини підтвердились і були доведені у встановленому процесуальним законом порядку в судах попередніх інстанцій, які також з`ясували, що вказаний у спірній декларації об`єкт станом на момент подання повідомлення про початок будівельних робіт щодо його реконструкції не був добудований і знаходився в стані незавершеного будівництва, при якому були зведені лише фундамент та цокольний поверх. Ці обставини ОСОБА_1 в судах попередніх інстанцій не заперечувала й сама ж покликалась на них у заявах по суті, зазначає про них і в касаційній скарзі.

100. З таких обставин, які в силу норм частини першої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягали доказуванню, констатується, що окрім доведеної у спірних правовідносинах ознаки самочинності здійсненого ОСОБА_1 будівництва у вигляді відсутності розробленого з урахуванням вихідних даних і затвердженого у встановленому законом порядку проєкта будівництва, мала місце ще одна ознака самочинного будівництва, а саме - будівництво об`єкта без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, оскільки відповідачка за первісним позовом подавала повідомлення про реконструкцію об`єкта і теж саме вказувала у спірній декларації, тоді як фактично виконувала інший вид будівельних робіт, які полягали в добудові раніше незавершеного будівництвом об`єкта, тобто у створенні нового об`єкта архітектури, що, по суті, є новим будівництвом.

101. Ураховуючи викладене, колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги щодо відсутності у Департаменту ДАБК підстав та повноважень на звернення до суду з первісним позовом у справі, що розглядається, а також стосовно недоведеності у цьому випадку ознак самочинного будівництва об`єкта, дані про який наведені у спірній декларації.

102. За результатом розгляду касаційної скарги у справі, яка розглядається, Суд установив, що викладені в оскаржених судових рішеннях судів попередніх інстанцій висновки щодо застосування норм права відповідають правовим позиціям Верховного Суду в подібних правовідносинах і це скаржницею не спростовано.

103. Тому Суд відхиляє доводи касаційної скарги про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо застосування норм права в подібних правовідносинах, викладених у постановах від 29 березня 2023 року у справі № 640/1990/22 та від 27 червня 2023 року у справі № 320/9108/21.

104. Колегія суддів критично оцінює доводи скаржниці про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного суду щодо застосування норм права, викладених у постанові від 24 жовтня 2022 року у справі № 640/22599/19, та пов`язані з такими доводами аргументи стосовно обрання Департаментом ДАБК неналежного способу судового захисту в цьому спорі, оскільки правовідносини у справі, на яку покликається ОСОБА_1 , виникли до зміни правового регулювання та запровадження судового порядку припинення права на виконання будівельних робіт (тобто до внесення змін до статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» змін відповідно до Закону України № 199-IX від 17 жовтня 2019, які набрали чинності з 01 червня 2020 року).

105. Крім того, справа № 640/22599/19 за своїм суб`єктним складом, предметом спору та матеріально - правовим регулювання спірних відносин не є тотожною справі, що розглядається, що унеможливлює врахування вищевказаних доводів скаржниці та зумовлює їх необґрунтованість. З цих підстав колегія суддів їх відхиляє.

106. У підсумку Верховний Суд вважає, що доводи касаційної скарги, з огляду на які відкрите касаційне провадження у справі, яка розглядається, не спростовують правильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права у спірних правовідносинах, а також не вказують на порушення судами норм процесуального права, які могли б зумовити скасування оскаржених в касаційному порядку судових рішень.

V.IІ Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

107. За правилами пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

108. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

109. Провівши касаційний розгляд справи у межах доводів касаційної скарги, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження у справі, та повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального та не допустили порушення норм процесуального права, ухвалили законні та обґрунтовані судові рішення, у зв`язку з чим підстави для їх скасування відсутні.

VI Розподіл судових витрат

110. Суд не знаходить визначених процесуальним законом підстав для розподілу у цьому випадку понесених скаржницею судових витрат, оскільки за результатом розгляду поданої у цій справі касаційної скарги Верховний Суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні й залишив у силі судові рішення, ухвалені по суті спору не на користь скаржниці.

111. Керуючись статтями 340 341 343 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді: Л.В. Тацій

А.І. Рибачук